У межах виконання проєкту Жана Моне «Саморегульоване вивчення гібридних загроз і європейської безпеки» 30-31 жовтня в Національному університеті «Острозька академія» відбулася міжнародна конференція «Студії безпеки: концепції, методологія, освіта».
Модерував зустріч доктор психологічних наук, професор, помічник ректора з міжнародного співробітництва і фандрайзингу НаУОА, керівник проєкту «Саморегульоване вивчення гібридних загроз і європейської безпеки» Едуард Балашов.
«Дуже радіємо, шановні колеги, що ви берете участь у нашій конференції «Студії безпеки: концепції, методологія, освіта». Питання безпеки країни, інформаційної безпеки, психологічної безпеки особистості тощо, є надзвичайно актуальними сьогодні. Раді вітати всіх учасників конференції з Донецька, Сум, Харкова, Запоріжжя, Києва, Чернівців, Хмельницького, Острога, а також Федеративної Республіки Німеччини, Республіки Польщі, Словацької Республіки, Сполучених Штатів Америки. Переконаний, що сьогодні ми почуємо багато цікавих доповідей, які стосуються тематики безпеки, а наші дискусії будуть плідними й інформативними»,
Зі вступним словом до учасників конференції звернувся доктор психологічних наук, професор, ректор Острозької академії Ігор Пасічник:
«Щиросердечно вітаю вас зі стін Національного університету «Острозька академія». Безперечно радію від того, що ця науково-дослідна тема, у межах якої ми працюємо, стосується нашої майбутньої перемоги. Як відомо, ті освітні програми, які пов’язані зараз саме з гібридними загрозами, дають користь не тільки в науковому, інтелектуальному колах, але й формують відповідний світогляд, патріотизм і ставлення до того, що відбувається. Вважаю, що результативність цієї конференції буде досить велика. Бажаю вам успіхів, динаміки, корисних напрацювань, а також натхнення, миру й перемоги».
Серед спікерів першого дня конференції:
- Анатолій Худолій, Національний університет «Острозька академія» (Україна), тема «Виклики безпеці європейського регіону»;
- Наталія Мосол, Запорізький національний університет (Україна), тема «Психологічна безпека особистості в умовах війни: з досвіду психологічної практики»;
- Людмила Гуляєва, Академія праці, соціальних відносин і туризму й Польська академія наук (Республіка Польща), тема «Очікування жінок-вимушених мігранток від ринку праці як чинник безпеки та гідної праці: досвід України та Польщі»;
- Валентина Опанасюк, Сумський державний університет (Україна), тема «Функція колективної безпеки в інформаційному суспільстві: баланс, обтяжений війною»;
- Наталія Нечаєва-Юрійчук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (Україна), тема «Освіта як інструмент подолання геополітичних стереотипів: кейс «безпека»;
- Юрій Єленіч, Департамент воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України (Україна), тема «Роль Великобританії у підготовці України до відбиття широкомасштабного вторгнення 24.02.2022 з боку росії»;
- Олександр Марусяк, Донецький державний університет внутрішніх справ (Україна), тема «Церковна війна: інструменталізація РПЦ проти України»;
- Віта Лісова, Управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Апарату Голови Служби Безпеки України (Україна), тема «Ознаки та форми публічності радянських органів державної безпеки у період горбачовської перебудови (1985-1991)»;
- Віталій Ярмоленко, Національний інститут стратегічних досліджень, тема «Realpolitik» у відносинах між Туреччиною та росією у контексті регіональної безпеки»;
- Катерина Ілюк, Ягелонський університет у Кракові (Республіка Польща), тема «Широка характеристика безпеки»;
- Марія Белкот, Національний університет «Острозька академія» (Україна), тема «Фінське сприйняття загроз національній безпеці»;
- Якуб Вітчак, Варшавський університет (Республіка Польща), тема «Стратегічні виклики НАТО після російського вторгнення в Україну»;
- Тетяна Нікора, Національний університет «Острозька академія» (Україна) та Юлія Капуста, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Україна), тема «Роль «Тримор’я» у зміцненні безпекового середовища Центрально-Східної Європи».
Під час другого дня конференції спікерами були:
- Наталія Конопка, Національний університет «Острозька академія» (Україна), тема «Поняття «стійкості» у сфері національної безпеки;
- Вадим Желтовський, Варшавський університет (Республіка Польща), тема «Питання безпеки в політичному порядку денному Європейської Комісії»;
- Іван Аблазов, Воєнна академія імені Євгенія Березняка (Україна), тема «Трансформація дипломатичних стратегічних комунікацій України з лютого 2022 року»;
- Олена Павлова, Воєнна академія імені Євгенія Березняка (Україна), тема «Методологічні засади поняття «соціального потенціалу» держави»;
- Єленка Дієхова, Жилінський університет (Словацька республіка), тема «Запобігання кібербулінгу в Словацькій Республіці»;
- Давид Смоляк, Воєнна академія імені Євгенія Березняка (Україна), тема «Застосування штучного інтелекту та безпекові аспекти його використання»;
- Микола Романов, Національний університет «Острозька академія», тема «Контррозвідувальний режим в Україні в період воєнного стану»;
- Богдан Голянич, Воєнна академія імені Євгенія Березняка (Україна), тема «Формування політичної ідеології Китаю на сучасному етапі»;
- Едуард Балашов, Національний університет «Острозька академія» (Україна), тема «Саморегуляція у вивченні феномену безпеки»
- Роман Войтенков, Воєнна академія імені Євгенія Березняка (Україна), тема «Ефективність штучного інтелекту у виявленні та запобіганні гібридним загрозам у сфері інформаційної безпеки».
Під час конференції учасники – аспіранти, науковці, практики й дослідники – змогли обговорити різні аспекти, контексти й проблеми європейських й українських безпекових досліджень. Конференція стала платформою для обміну результатами досліджень, які проводяться вченими з різних країн.
Нагадаємо, що проєкт Жана Моне «Саморегульоване вивчення гібридних загроз і європейської безпеки» (101081342 – EuroHybSec – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCН) реалізується Національним університетом «Острозька академія» за співфінансування Європейського Союзу і спрямований на просування європейських принципів побудови міцного й безпечного порядку шляхом використання нових форм і методів комунікації та створення чіткого бачення європейської системи безпеки для цільових аудиторій.
